Процес навчання – це цілеспрямована, послідовна взаємодія, в ході якої вирішуються завдання освіти, виховання і загального розвитку.

Всебічний, гармонійний розвиток особистості припускає єдність її освітньої вихованості і загальної розвинутості. Всі ці компоненти всебічного розвитку розуміються в вузькому сенсі, де є відповідно сформованість знань, вмінь і навичок, вихованість особистих якостей і розвиненість психічної сфери особистості.

Процес навчання має виконувати функції освіти, виховання, і, як результат, розвиває особистість. Сучасна дидактика підкреслює , що завдання навчального процесу не можна зводити лише до формування знань, вмінь і навичок. В той же час інтелектуальні вміння і навички, що входять до загальноучбових, часто відносять до розвитку особистості.

Водночас з освітньою процес навчання реалізує і виховну функцію, опосередковану через інформацію. Між навчанням і вихованням існує не односторонній зв'язок: від навчання до виховання. Правильна організація роботи за передачею і переробкою учбової інформації створює умови для більш активного і успішного навчання . Без цього процес навчання просто неможливий. Єдність виховної і освітньої функцій навчання виявляються в тому, що методи навчання виступають в ролі окремих елементів методів виховання, а самі методи виховання - в ролі методів стимулювання учіння, а в цілому метою виявляється розвиток особистості.

Навчання здійснює розвиваючу функцію учня більш ефективно, якщо має спеціальне спрямування і включає в себе такі види діяльності, що розвивають сенсорне сприймання, рухову, інтелектуальну, вольову, емоційну, мотиваційну сфери.

В зв'язку з цим в дидактиці в 60 рр. з'явився спеціальний термін “розвиваюче навчання” . Воно припускає, що навчання формує знання і спеціальні вміння за допомогою спеціальних заходів загального розвитку. Щоправда, треба особливо підкреслити, що навчання завжди було розвиваючим, але перелік якостей, що розвиваються внаслідок недостатньої орієнтованості на це змісту і методів навчання було декілька звужено. В цьому сенсі при переході до розвиваючого навчання слід враховувати не тільки розвиток інтелекту, але й культури навчальної та наукової діяльності. Таким чином, розвиваючим слід вважати таке навчання, яке спрямоване на формування творчої особистості.

Існують різні точки зору на виховні можливості. На нашу думку, серед головних можливостей слід відзначити високу культуру діяльності і гуманних відносин, тобто йдеться навчання в умовах співробітництва та співтворчості. У відповідності з таким рівнем розвиваючого навчання відбувається не тільки всебічний розвиток особистості, але й колективу.

Таким чином, всі три функції навчання находяться в складних взаємодіях, тому цілісне уявлення про навчальний процес базується на діалектичному характері їхньої єдності.